Офіційна заява щодо Маршу Рівності 2019

Офіційна заява

Завтра у Києві проходитиме другий для мене Марш Рівності. Чому я беру у ньому участь? Тому, що:

- Марш Рівності - не гей-парад, а правозахисний захід, учасники якого заявляють про конституційний принцип рівності прав для кожного. Нагадую, що порушення прав за будь-якою ознакою є дискримінацією;

- Марш Рівності - не вип'ячування гомосексуальності чи трансгендерності, а констатація того, що такі люди в суспільстві є і вони потребують рівноправ'я та правового захисту. Інакше треба заборонити демонстрації робочих і марші людей з інвалідністю, які мають ту саму мету;

- треба відокремлювати засудження одностатевих стосунків і зміни статі релігійними канонами, з одного боку, та позбавлення представників ЛГБТ-спільноти громадянських і цивільних прав, - з іншого. В Україні діє свобода віросповідання і церква відокремлена від держави. Тому ніхто не може бути обмежений у правах або позбавлений їх через порушення релігійних канонів;

- українці вимагають поважати їхній вибір тієї чи іншої політичної сили на вищі державні посади, хоча цей вибір впливає на життя країни в цілому, а іноді може призвести до її занепаду. А при цьому поважати добровільний вибір інтимного партнера, що ніяк не стосується нікого, крім цих двох людей, наше суспільство поважати відмовляється. Це є неприпустимим втручанням в особисте життя.

Така моя позиція як правозахисника, і вона є непохитною.

Адвокатські послуги, доступні кожному

Дорогі мої читачі!

Останнім часом мені телефонують з проханнями про правову допомогу люди, які не можуть оплатити мої послуги.

Хочу Вам укотре нагадати: якщо Ви вважаєте, що не можете оплатити висококласного адвоката, бо через інвалідність, народження дитини чи інші поважні причини не можете заробити достатньо грошей, телефонуйте в Центр правової допомоги "АЛЛО ПРАВНИК"! За номером телефону (044)22-22-000 кваліфіковані та досвідчені адвокати радо Вас вислухають і дадуть вичерпні відповіді на юридичні питання. Ціна за цей комфорт - 40 грн, що дорівнює одній філіжанці кави або двом буханкам хліба.

Я писала про цей Центр неодноразово. Будь ласка, уважно слідкуйте за новинами на моїх сторінках!

АЛЛО ПРАВНИК і межі компетенції адвоката

Завтра, з 08.00 до 14.00, чекатиму на Ваші дзвінки до Центру правової допомоги АЛЛО ПРАВНИК. Набирайте (044) 22-22-000, аби почути відповіді на наболілі юридичні питання.
При цьому зауважу, що, як адвокат, я надаю лише правову інформацію. Довідкові дані про те, де знаходиться той чи інший орган влади чи коли приймає потрібна посадова особа, а так само технічна інформація про способи врізання труби не входять до моєї компетенції.

Підвищення кваліфікації

Продовжую підвищувати свою кваліфікацію для ефективного надання своїм клієнтам правничої допомоги. Вчора пройшла навчання на тему "Врегулювання спору за участю судді у цивільному процесі". Цікавий та пізнавальний семінар для адвокатів провів суддя Обухівського районного суду Київської області, викладач Національної школи суддів України Олександр Тиханський. Дана процедура дозволяє скоротити витрати часу та коштів клієнта для вирішення спірних питань і розвантажити суди.

Про гонорар адвоката та його розміри

Мені часто задать два питання: "Скільки коштує?" і "Чому так дорого?". На перше питання хочу відповісти, почавши з цитати ч.ч. 1 і 3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

                                              Згідно з цими нормами гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Саме з урахуванням названих критеріїв я і формую свої гонорарні пропозиції. А мінімальні їх розміри виглядають так:

1) питання щодо встановлення інвалідності та визначення права на освіту та працю для людей з інвалідністю - 500 грн;

2) створення запиту на публічну інформацію - 500 грн;

3) питання захисту прав дітей з інвалідністю - 500 грн;

4) створення запиту на уособлену інформацію (стосується конкретної справи чи особи) - 1000 грн/стор.;

5) консультація щодо роботи державних електронних систем чи реєстрів - 500 грн/год;

6) консультація щодо інших питань - 1000 грн/год.;

7) створення інших документів (скарг, претензій, листів, позовів) - 1000 грн/стор.

Що ж до другого питання, то я навчилася відповідати на нього без виправдовувань лише нещодавно: Це - моя робота, яку я добре знаю і роблю!

Обов’язок адвокатів підвищувати свою кваліфікацію та відповідальність за його невиконання

31 січня — останній день для подачі кожним адвокатом картки обліку залікових балів, якою він підтверджує виконання свого професійного обов’язку з підвищення кваліфікації. А за його невиконання законодавством встановлено відповідальність.

Про це читайте у статті на LegalHub.online

Адвокат з неадвокатської компанії. Спірні питання сплати ЄСВ

Сьогодні на порталі LegalHub.online моя стаття щодо сплати ЄСВ адвокатами, які працюють на підприємствах юристами або керівниками юридичних відділів (департаментів). У ній я також торкнулась питань сплати ЄСВ адвокатами з інвалідністю, які здійснюють свою діяльність у формі ФОП. Наведу уривок.

"Варто звернути увагу, що повний варіант норми пп.14.1.226 п.14.1 ст. 14 ПК України містить такі положення (в частині діяльності адвокатів):
“…самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність — діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.”.
Це означає, що законодавство передбачає здійснення адвокатської діяльності індивідуально у формі незалежної професійної діяльності або ФОП на альтернативних засадах.
Обравши форму ФОП, адвокат може обрати спрощену систему оподаткування. Тоді він матиме ознаки платника ЄСВ, зазначеного у п.4 ч.1 ст.4 Закону про ЄСВ. І саме такого платника частиною 4 цієї ж статті звільнено від сплати ЄСВ за себе, за умови, що він отримує пенсію за віком або є особою з інвалідністю, або досяг віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Тому індивідуальна податкова консультація №4080/Б/99-99-13-02-03-14, надана ДФС України 18 вересня 2018 року, про те, що адвокат, будучи одночасно ФОП, зобов’язаний сплачувати ЄСВ і подавати окрему звітність, на мою думку, суперечить чинному законодавству."

Детальніше читайте тут:
https://legalhub.online/analityka/advokat-z-neadvokatskoyi-kompaniyi-spirni-pytannya-splaty-yesv/

Юрист з "адвокатським" свідоцтвом — ще не адвокат

З початком 2019 року в українську бізнес-реальність увірветься представництво в судах першої інстанції виключно адвокатами. У зв’язку з цим підприємства та ФОПи (роботодавці) почали оголошувати вакансії «Юрист з адвокатським свідоцтвом» або «Адвокат». Та чи є дана ініціатива правильною, і які підводні камені очікують на таких ініціаторів?

Детальніше читайте тут LegalHub.online

Про мою спеціалізацію на правах людей з інвалідністю

Деякі читачі, прочитавши мої публікації про права людей з інвалідністю, звертаються до мене з питаннями щодо пільг: які соціальні виплати або безоплатні товари чи послуги можна отримати по інвалідності? Іноді з тону співрозмовника виникає таке враження, що мене ось-ось запитають: «Як нам, скориставшись інвалідністю, обікрасти державу? Вона ж нас обкрадає!».

Тому хочу чітко окреслити свою спеціалізацію у сфері правничої (правової) допомоги тим людям працездатного віку (14–65 років), які самі мають інвалідність або виховують дітей з важкими формами інвалідності. Я займаюся захистом тих прав, які дозволяють жити без обмежень і бути активними та повноцінними членами суспільства, а не пасивними його утриманцями.

Йдеться насамперед про права на інклюзивне (доступне, безбар’єрне) середовище, на освіту, на свободу пересування, на працю, на участь у культурному житті суспільства та на рівний доступ до товарів і послуг.

«Але ж ви пишете про безоплатну правову допомогу, про безоплатні візити до закладів культури, отримання інвалідних візків за рахунок державного бюджету!», — з хитрою посмішкою зловите Ви мене на слові. Так, пишу. Бо не маю права не роз’яснювати про безоплатну правову допомогу тим особам з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу в розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів доходів громадян для непрацездатних осіб. Інакше це буде розцінюватися як приховування інформації «жадібним адвокатом» з метою заробити на тих, хто має право на «державного адвоката».

Про безоплатні візити до комунальних театрів, музеїв та інших закладів культури я пишу, оскільки вважаю такі заходи за добровільну компенсацію людям з інвалідністю за недоступність цих об’єктів. Іншими словами, розглядаю їх як тимчасове явище.

Що ж до інвалідних візків, то вони є технічними засобами реабілітації (ТЗР). У свою чергу, згідно зі ст.1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» реабілітація осіб з інвалідністю — система  медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство. Тобто, компенсуючи людині з інвалідністю вартість візка чи іншого ТЗР, завдяки яким вона може пересуватися, навчатися, працювати, держава ніби інвестує гроші в таких громадян, маючи змогу отримати з цього матеріальні чи соціальні дивіденди.

Чому я обрала цей напрям роботи? Тому, що події останніх 5 років показали, що люди з інвалідністю можуть робити вагомий внесок в розбудову української державності та економіки. І коли українці без інвалідності захищають зовнішні кордони держави, їхні співвітчизники, які отримали інвалідність з різних причин, в тому числі в АТО чи ООС, здатні будувати ту країну, якої варті наші герої.

Розірвання договору з адвокатом і його наслідки

 

У вчорашній публікації про укладення клієнтом договорів з кількома адвокатами йшлося, зокрема, про право адвокатів на розірвання договорів з клієнтом, який їм не повідомив про це.

Насправді це — не єдина можлива умова розірвання договору між адвокатом і клієнтом. Так, згідно зі ст.ст.31–35 Правил адвокатської етики адвокат і клієнт можуть розірвати його в будь-який час за взаємною згодою.

Клієнт (або той, хто уклав договір з адвокатом для клієнта) має право односторонньо розірвати договір з адвокатом на умовах, передбачених договором. При такому розірванні сплачується гонорар за ту роботу, що була виконана адвокатом чи підготовлена до виконання, та компенсуються витрати, понесені адвокатом за цим договором.

Також і адвокат має право на одностороннє розірвання договору з клієнтом (до закінчення виконання доручення) на передбачених у ньому умовах. Крім того, договір припиняється, коли свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю зупинено або анульовано.

Є ще одна цікава умова для розірвання договору адвокатом. Це конфлікт інтересів різних клієнтів одного адвоката, про який йому стало відомо у процесі виконання доручення, чи неможливість збереження конфіденційної інформації. У такому разі адвокат зобов’язаний розірвати договір з клієнтом (кількома з клієнтів), якщо:

- клієнт (клієнти) або

- особи, зацікавлені у збереженні конфіденційної інформації, —

не дадуть письмової згоди на представництво його (їхніх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

При розірванні договору, з яких би причин воно не відбулося, адвокат зобов’язаний:

- повернути клієнту документи, отримані від нього та видані адвокату для клієнта іншими особами при виконанні доручення. Наприклад, не лише копію договору купівлі-продажу клієнтом нерухомості чи бабусин заповіт на ім’я клієнта, а й відповіді з агентства нерухомості чи з нотаріальної контори на адвокатські запити у ці структури;

- подати клієнту звіт про виконану роботу;

- передати клієнту копії процесуальних документів (позовів, клопотань, ухвал, рішень, скарг тощо), наявних у адвоката;

- зберігати конфіденційну інформацію постійно після розірвання договору;

- уникати конфлікту інтересів між цим клієнтом і майбутніми клієнтами.

Однак, якщо клієнт грубо порушив умови договору, наприклад:

- не заплатив обумовлений гонорар взагалі або більшу його частину;

- відмовляється покривати узгоджені витрати;

- регулярно приховує інформацію, необхідну для виконання адвокатом доручення тощо, —

то адвокат звільняється від названих обов’язків.

Знання основ співпраці з адвокатом, про які я писала цього тижня, дозволить Вам зробити її більш плідною.

Що повинен говорити клієнт адвокату при підписанні договору?

Іноді людина, яка хоче укласти зі мною договір про надання правової допомоги (надалі — договір), повідомляє мені, що вже раніше зверталася з цього питання до інших адвокатів, але їхні відповіді чи робота її не задовольнили. Якщо ж клієнт про це не сказав, то я сама обов’язково запитую такого клієнта, чи працює він уже з іншим адвокатом.

І я роблю це не з простої цікавості. Такий мій обов’язок передбачений ст.23 Правил адвокатської етики. Згідно з її нормами до укладення договору з клієнтом адвокат повинен з’ясувати, чи є у нього договір з іншим адвокатом на виконання цього ж доручення або такого, що частково збігається з ним за обсягом. Якщо такий договір є, адвокат, у випадку згоди на це клієнта, зобов’язаний роз’яснити йому про свій обов’язок одразу після укладення договору проінформувати про це першого адвоката.

Якщо ж клієнт уклав договір з іншим адвокатом, не узгодивши це з першим адвокатом і не попередивши другого адвоката про попередній договір, кожен з цих адвокатів має право розірвати договір з таким недобросовісним клієнтом.

При цьому новому адвокатові заборонено схиляти Вас, як клієнта, до зміни нинішнього адвоката, якщо немає загрози Вашим інтересам. Наприклад, якщо суддя, який веде справу, є колишнім другом Вашого адвоката, з яким у нього давно існує непримиренний конфлікт. Даної обставини не достатньо для відводу судді, зате достатньо для заміни адвоката, оскільки його подальша участь у справі може негативно на ній позначитися.

Якщо ж клієнт укладе

Що і скільки може брати адвокат за свої послуги?

Найбільші непорозуміння виникають між адвокатом і клієнтом виникають з приводу розміру гонорару. Так, один клієнт колись заявив мені, що «всі адвокати — хапуги!». У свою чергу, адвокати часто вважають, що клієнти не оцінюють їх належним чином, оскільки постійно запитують «Чому так дорого?».

А між тим, поняття і критерії формування гонорару встановлені ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і ст.28 Правил адвокатської етики, згаданих у вчорашній публікації щодо неетичності обіцянок виграшу справи.

Отже, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов'язаних з виконанням доручення.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. А не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися:

- складність справи. Наприклад, кримінальна справа про пограбування кіоску на зупинці без зброї та нанесення тілесних ушкоджень обійдеться клієнтові адвоката дешевше, ніж справа про шахрайство, вчинене групою осіб щодо сотні потерпілих;

- кваліфікація, досвід адвоката. Так, гонорар за представництво в адміністративному суді адвокатом, який закінчив відомий юридичний факультет чи вуз і пропрацював у сфері адміністративного права понад десять років, буде більшим за винагороду адвокатові, який закінчив вуз у райцентрі та лише почав практикувати такі справи;

- завантаженість адвоката. Захисник, у якого дві резонансні кримінальні справи одночасно, вправі просити більший гонорар за третю справу меншого масштабу, ніж той, у кого п’ять справ про кримінальні проступки;

- інші обставини. Наприклад, фінансовий стан клієнта. Консультація для тимчасово безробітного клієнта може коштувати менше, ніж для людини з доходом вище середнього.

Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

При цьому варто пам’ятати, що адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Адвокатські обіцянки виграшу — неетичні

Одним з найулюбленіших питань клієнтів до адвоката є «А Ви точно виграєте мою справу?». І їх можна зрозуміти, особливо коли йдеться про самостійну оплату ними адвокатського гонорару.

Проте давати обіцянки щодо успішного виконання доручення та робити інші заяви, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів, заборонено ст.13 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року (надалі — Правила). Якщо бути точним, то це стосується рекламування адвокатської діяльності. Але за аналогією дану заборону варто застосовувати і у спілкуванні з конкретним клієнтом, оскільки самопрезентація перед ним адвоката є міні-рекламою.

І тут варто знати, що ст.ст.7 і 11 цих же Правил вимагають від адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання) використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

При цьому адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Тому коректніше буде поставити адвокатові питання «А закон на моїй стороні?» чи «Законні засоби захисту моїх прав є?». І найголовніше: «Чи входить це у Вашу компетенцію?».

Хто такі адвокати?

За мою адвокатську кар’єру неодноразово доводилося чути приблизно таке: «Тю! То це я і сам можу зробити!», «Хто такий адвокат, що я йому маю стільки платити?!» і «Подумаєш! Я це можу і в інтернеті на безоплатних форумах почитати!». Україна впевнено крокує в Європу, а багато її мешканців досі не знають, хто такі адвокати, як з ними працювати та чому вони стільки беруть за свою роботу.

Тому цей тиждень ми присвятимо вивченню перелічених питань. Почнемо з відповіді на перше з них.

Згідно із ст.6 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі — Закон про адвокатуру) адвокатом може бути фізична особа, яка:

- має повну вищу юридичну освіту, в т.ч. здобуту за кордоном. До 6 вересня 2014 року повною вищою освітою вважався рівень спеціаліста або магістра. Після цієї дати, коли набрав чинності новий Закон України «Про вищу освіту» (Закон про вищу освіту), рівень спеціаліста прирівняли до ступеня магістра. Отже, повною вищою освітою є освіта ступеня магістра.

При цьому звертаю Вашу увагу, що в новому Законі про вищу освіту поняття «повна вища освіта» замінено поняттям «другий (магістерський) рівень вищої освіти». А в Закон про адвокатуру таких змін не внесено;

- володіє державною мовою. Згідно з ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Іншими словами, адвокатом в Україні може стати навіть іноземний громадянин, який отримав освіту в своїй країні (якщо її визнано в Україні), але за умови володіння ним українською мовою;

- має стаж роботи в галузі права не менше двох років, які відраховуються лише після здобуття вищої юридичної освіти ступеня магістра;

- склала кваліфікаційний іспит;

- пройшла стажування (крім випадків, встановлених Законом про адвокатуру), яке згідно із ст.10 Закону про адвокатуру триває шість місяців і здійснюється у вільний від роботи стажиста час. Більш того, особа, яка проходить стажування, повинна його оплачувати в розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

- склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, за грубими підрахунками, особа, яка вирішила стати адвокатом, іде до цього мінімум 9 років, сповнених напруженої праці та самовдосконалення, ще й вкладає в це чимало коштів. Таке рішення не приймається легковажно, лише з корисливих міркувань. Адвокат — це не просто професія, а покликання. Тому, як правило, адвокати — це фахівці високого ґатунку, знання та зусилля яких варто оцінювати, а не знецінювати. Якщо Ви незгодні з названою сумою гонорару або вважаєте, що адвокат її не відпрацьовує, то маєте право відмовитися від його послуг. Однак про це в наступних публікаціях.

Про семінар з процесу доказування на стаії досудового розслідування

Продовжуємо підвищення кваліфікації, аби надавати клієнтам якомога більш якісну допомогу.

Сьогодні голова Обухівського районного суду Київської області, викладач (тренер) Національної школи суддів України Кравченко Максим Володимирович навчав адвокатів збирати та подавати докази на стадії досудового розслідування.

Рада адвокатів Київської області, як завжди, організувала цікавий захід. Окрема подяка Регіні Гусейновій (Regina Guseinova та Юлії Бойко (Uliya Bouko) за організацію допомоги мені у відвіданні семінару!