Електронна петиція Президентові України

7 липня 2019 року Президент України Володимир Зеленський публічно повідомив у своєму Твіттері наступне:

   "Ми хочемо відбудувати міст у Станиці Луганській. Я публічно домовлявся з нашим урядом: знаходимо гроші – і дуже швидко будуємо його. Для цього необхідно відсунути укріплення іншої сторони. Якщо вони це зроблять, ми почнемо будувати міст і швидко впораємося."

Однак проведення українською стороною будь-яких ремонтно-відновлювальних робіт на окупованих Російською Федерацією територіях до їх визволення свідчить про:

- визнання Президентом Україні окупаційного режиму законним. Адже згідно зі ст.133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Ніяких станиць до складу нашої держави не входить;

- співпрацю української влади з окупаційним режимом (колабораціонізм), оскільки офіційна влада заявляє про відновлення інфраструктури окупованих територій у період перебування на них окупаційних військ;

- використання коштів платників податків для забезпечення інфраструктури, якою безперешкодно користуються окупаційні війська.

Річ у тім, що згідно з ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України саме податки та збори (включаючи військовий збір), сплачені фізичними та юридичними особами, формують загальний фонд Державного бюджету України. Виходить, що замість посилення Збройних Сил України у період військової агресії зібрані кошти будуть направлені на відновлення територій, на яких перебувають окупаційні війська. Отже, платники податків змушені будуть утримувати окупантів за свій кошт.

До того ж, знаходження мосту на окупованій території не дозволить українській стороні контролювати якість проведених робіт, а також цільове використання бюджетних коштів. Це відкриє шлях до корупційних зловживань з обох сторін. І ніхто не дасть гарантій того, що відновлений міст чи інші об'єкти інфраструктури на окупованих територіях не будуть зруйновані знову.

Щойно її оприлюднять, як я поширю посилання на дане звернення для його підписання.

Головне фото: https://tehnopolis.com.ua/

Про соцстандарти і популістів

У 2019 році зросте мінімальна заробітна плата:

- у місячному розмірі: з 1 січня — до 4173 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня — до 25,13 гривень.

Це передбачено ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Нагадаю, що згідно зі ст.3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Вона є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Оскільки ж виплата заробітної плати відбувається за рахунок доходів компанії або ФОПа, то підвищення цін у 2019 році не уникнути.

Тому виборцям, які голосують за обіцянки кандидатів про підвищення пенсій і соцвиплат, варто розуміти наступне. По-перше, підвищення соціальних стандартів тягне за собою підвищення ставок податків і зборів, оскільки вони є основним джерелом поповнення державного бюджету та фондів, з яких держава виплачує пенсії та соцвиплати. Обіцяти одночасно і «підняти пенсії», і знизити податки — все одно, що в період зниження зарплати обіцяти наповнити напівпорожній холодильник хорошими продуктами. Таким кандидатам треба ставити питання: «А за рахунок чого Ви збираєтеся піднімати пенсії?».

По-друге, зростання витрат компаній і ФОПів на податки та збори тягне за собою підвищення цін на їхні товари та послуги, що «з’їдає» підвищені пенсії та соцвиплати і викликає потребу в подальшому їх (соцвиплат) підвищенні. Рух по цьому колу врешті-решт обвалює гривню і в Україні, і на міжнародному ринку, що знову ж таки призводить до шаленого зростання цін, яке «з’їдає» решту пенсій і соцвиплат.

Тому до соціальної підтримки вразливих верств населення варто підходити зважено. Надавати її тим, хто дійсно потребує, а не просто через факт наявності інвалідності. Це складна і об’ємна тема. Але я хочу донести до своїх читачів, що людям з інвалідністю час проявляти себе як активних членів суспільства, здатних зробити вагомий внесок в його економіку, а не просити постійно пільг і пенсій. Такі виборці зможуть бути незалежними і не продаватися за сухпайки та порожні обіцянки кандидатів-популістів.