Конституція України про владу. Частина 1. Про Президента, Україну та інші держави

Результати виборів Президента України 2019 року та «побажання» електорату більшості з кандидатів «гідних зарплат, пенсій і низьких цін на комуналку» свідчить про нерозуміння мешканцями України того, як працює влада і хто за що відповідає.

Між тим, усе це прописано в одній невеликій книжці, що зветься «Конституція України». Її засвоєння дозволить кожному з нас не очікувати, поки влада зробить щось для нас, а змусити її зробити те, що вона зобов’язана. Тому в подальшому на моїх сторінках я висвітлюватиму в невеликих дописах основи конституційного ладу України, компетенції органів влади, місцевого самоврядування та посадових нашої держави. Це складна тема, тому, якщо вам буде щось незрозуміло, питайте, спробую пояснити.

А почнемо ми з Президента України. У зв’язку з результатами виборів, оскільки передбачити дії молодого переможця, який поки що не представив своєї команди, поки що неможливо.

Отже, основний перелік обов’язків цієї посадової особи установлений ст.106 Конституції України. Сьогодні розглянемо повноваження, що стосуються суверенітету і незалежності держави та формування міжнародних зв’язків (п.п.1–5 ч.1 цієї статті). До них входять:

- забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави. Тобто, коли є загроза зовнішнього нападу на країну або теракту чи масового поширення страшних вірусних захворювань, прийняття ключових рішень у таких ситуаціях або їх затвердження покладається саме на Президента;

- представництво держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України;

- прийняття рішень про визнання іноземних держав. Тобто коли якась нова держава оголошує про свою незалежність, Президент України офіційно визнає її окремою незалежною державою з її офіційними органами та посадовими особами і після цього може будувати з нею міжнародні відносини;

- призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; прийняття вірчих і відкличних грамоти дипломатичних представників іноземних держав. Тобто, по суті, від Президента залежить міжнародна політика України, зокрема, захист інтересів нашої держави та визначення її місця на міжнародній арені.

Виконання цих повноважень вимагає вольового характеру і розуміння політичного та економічного стану своєї країни та міжнародної ситуації в цілому.

Далі буде…