Як змусити владу працювати, або демократія в дії

Результати вчорашніх позачергових виборів до Верховної Ради України показали кардинальні зміни у владі. Виборці віддали свої голоси «новим обличчям», розраховуючи на те, що «свіжа кров» буде працювати та не буде красти.

Однак при цьому українцям варто нагадати, що вибори — не кінцевий результат демократії, а лише початок здійснення народом своєї влади. Адже молодих працівників завжди треба навчати. Це стосується і владних структур: нових політиків треба навчати працювати на своїх виборців. Інакше старі політики навчать їх своїх методів.

Отже, обравши собі владу, громадяни України мають право:

- вимагати періодичні звіти про її діяльність. Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» будь-хто має право усно чи письмово запитати у будь-якого суб’єкта влади, що він зробив за такий-то період. І не важливо: стосується дана інформація запитувача особисто чи ні. Про це детальніше читайте тут https://morotska-law.blogspot.com/2018/11/blog-post_12.html;

- пропонувати своє бачення змін до існуючих порядків (пропозиції «всіх розстріляти» не розглядатимуться, оскільки суперечать чинному законодавству);

- просити про реалізацію свого конкретного права (у межах компетенції відповідного органу або посадової особи);

- скаржитися на посадовця, який не виконує своїх обов’язків та ігнорує зауваження громадян. Робити це можна на підставі Закону України «Про звернення громадян», в якому передбачені такі види звернень громадян, як пропозиції, заяви та скарги. Я вже писала про такий спосіб впливу на владу тут https://morotska-law.blogspot.com/2018/11/blog-post_15.html;

- подавати до суду на ті органи влади чи посадовців, які грубо порушують права тих, кого повинні захищати.

Особливості кожного з цих способів взаємодії з владою розглянемо в наступних публікаціях.

Звернення громадян — ще один спосіб впливати на владу

Ще одним способом впливати на українські владні структури та посадових осіб є звернення громадян. Так, у ст.40 Конституції України зазначено, що всі мають право направляти до цих суб’єктів індивідуальні чи колективні письмові звернення або звертатися до них особисто.

Положення ст.3 Закону України «Про звернення громадян» (надалі — Закон про звернення) закріплюють такі три види звернень:

- пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Іншими словами, якщо Вам спало на думку встановити в парку Вашого району великий екран для показу малечі мультиків, Ви можете написати про це до місцевої держадміністрації індивідуально, підписати пропозицію колективно із сусідами або створити цілу петицію на сайті цього органу;

- заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Наприклад, заява щодо обладнання будівлі місцевої ради відповідно до ДБН «Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення» або про виплату допомоги при народженні дитини;

- скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

В Україні активно використовуються два останні види звернень. Хоча з появою електронних петицій пропозиції теж стали набувати популярності.

На відміну від запиту на публічну інформацію звернення є персоніфікованим і повинно містити прізвище, ім’я, по батькові та адресу проживання громадянина. Але і в ньому, як і в запиті можна зазначати емейл для відповіді (ст.5 Закону про звернення).

Згідно зі ст.40 Конституції України та ст.20 Закону про звернення органи влади та їхні посадові особи зобов’язані розглянути кожне звернення, навіть це — пропозиція намалювати бегемотика на дверях парадного. Розгляд звернень повинен здійснюватися безоплатно в такі терміни від дня їх надходження:

- не пізніше п’ятнадцять днів — для звернень, які не потребують додаткового вивчення;

- не більше одного місяця — за загальним правилом;

- не більше сорока п’яти днів — в разі, коли вирішення питань, порушених у зверненні, в місячний строк неможливо.

Згідно з ч.7 ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконна відмова у прийнятті чи розгляді звернення або порушення строків його розгляду тягне за собою накладення на посадову особу такого самого штрафу, як і за порушення права на інформацію.