Про презумпцію невинуватості

Під час роботи або юридичних дискусій з людьми, які юридично «не підковані», я часто чую на свою адресу: «Як Ви можете захищати таку людину?!».

Відомі й не дуже ЗМІ строкатіють новинами, на кшталт «Перехожі затримали злочинця. Ним виявився Василь Пупченко, директор ТОВ «Фірма», яка проводить мільйонні махінації».

Тому хочу й повинна нагадати, що згідно зі ст.62 Конституції України нікого не можна публічно називати злочинцем, — а також крадієм, шахраєм, убивцею тощо — до тих пір, поки не набере чинності обвинувальний вирок, винесений відносно нього судом. Це правило називається презумпцією невинуватості та поширюється навіть на розмову двох людей між собою.

Дану статтю треба роздрукувати в кожній українській оселі та повісити перед дзеркалом або на холодильник, аби вивчати вранці та перед сном. Тому що, на жаль, в Україні люди, які ратують за правову державу, про цю презумпцію забувають найчастіше.