Хто такі адвокати?

За мою адвокатську кар’єру неодноразово доводилося чути приблизно таке: «Тю! То це я і сам можу зробити!», «Хто такий адвокат, що я йому маю стільки платити?!» і «Подумаєш! Я це можу і в інтернеті на безоплатних форумах почитати!». Україна впевнено крокує в Європу, а багато її мешканців досі не знають, хто такі адвокати, як з ними працювати та чому вони стільки беруть за свою роботу.

Тому цей тиждень ми присвятимо вивченню перелічених питань. Почнемо з відповіді на перше з них.

Згідно із ст.6 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі — Закон про адвокатуру) адвокатом може бути фізична особа, яка:

- має повну вищу юридичну освіту, в т.ч. здобуту за кордоном. До 6 вересня 2014 року повною вищою освітою вважався рівень спеціаліста або магістра. Після цієї дати, коли набрав чинності новий Закон України «Про вищу освіту» (Закон про вищу освіту), рівень спеціаліста прирівняли до ступеня магістра. Отже, повною вищою освітою є освіта ступеня магістра.

При цьому звертаю Вашу увагу, що в новому Законі про вищу освіту поняття «повна вища освіта» замінено поняттям «другий (магістерський) рівень вищої освіти». А в Закон про адвокатуру таких змін не внесено;

- володіє державною мовою. Згідно з ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Іншими словами, адвокатом в Україні може стати навіть іноземний громадянин, який отримав освіту в своїй країні (якщо її визнано в Україні), але за умови володіння ним українською мовою;

- має стаж роботи в галузі права не менше двох років, які відраховуються лише після здобуття вищої юридичної освіти ступеня магістра;

- склала кваліфікаційний іспит;

- пройшла стажування (крім випадків, встановлених Законом про адвокатуру), яке згідно із ст.10 Закону про адвокатуру триває шість місяців і здійснюється у вільний від роботи стажиста час. Більш того, особа, яка проходить стажування, повинна його оплачувати в розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

- склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, за грубими підрахунками, особа, яка вирішила стати адвокатом, іде до цього мінімум 9 років, сповнених напруженої праці та самовдосконалення, ще й вкладає в це чимало коштів. Таке рішення не приймається легковажно, лише з корисливих міркувань. Адвокат — це не просто професія, а покликання. Тому, як правило, адвокати — це фахівці високого ґатунку, знання та зусилля яких варто оцінювати, а не знецінювати. Якщо Ви незгодні з названою сумою гонорару або вважаєте, що адвокат її не відпрацьовує, то маєте право відмовитися від його послуг. Однак про це в наступних публікаціях.