Про соцстандарти і популістів

У 2019 році зросте мінімальна заробітна плата:

- у місячному розмірі: з 1 січня — до 4173 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня — до 25,13 гривень.

Це передбачено ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Нагадаю, що згідно зі ст.3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Вона є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Оскільки ж виплата заробітної плати відбувається за рахунок доходів компанії або ФОПа, то підвищення цін у 2019 році не уникнути.

Тому виборцям, які голосують за обіцянки кандидатів про підвищення пенсій і соцвиплат, варто розуміти наступне. По-перше, підвищення соціальних стандартів тягне за собою підвищення ставок податків і зборів, оскільки вони є основним джерелом поповнення державного бюджету та фондів, з яких держава виплачує пенсії та соцвиплати. Обіцяти одночасно і «підняти пенсії», і знизити податки — все одно, що в період зниження зарплати обіцяти наповнити напівпорожній холодильник хорошими продуктами. Таким кандидатам треба ставити питання: «А за рахунок чого Ви збираєтеся піднімати пенсії?».

По-друге, зростання витрат компаній і ФОПів на податки та збори тягне за собою підвищення цін на їхні товари та послуги, що «з’їдає» підвищені пенсії та соцвиплати і викликає потребу в подальшому їх (соцвиплат) підвищенні. Рух по цьому колу врешті-решт обвалює гривню і в Україні, і на міжнародному ринку, що знову ж таки призводить до шаленого зростання цін, яке «з’їдає» решту пенсій і соцвиплат.

Тому до соціальної підтримки вразливих верств населення варто підходити зважено. Надавати її тим, хто дійсно потребує, а не просто через факт наявності інвалідності. Це складна і об’ємна тема. Але я хочу донести до своїх читачів, що людям з інвалідністю час проявляти себе як активних членів суспільства, здатних зробити вагомий внесок в його економіку, а не просити постійно пільг і пенсій. Такі виборці зможуть бути незалежними і не продаватися за сухпайки та порожні обіцянки кандидатів-популістів.