Сьогодні, за три дні до 28-ої річниці Незалежності України, я знайшла людину, яка мислить стандартами кінця радянської доби: "Бізнес поза законом. На приватні структури закон не поширюється". Нею виявилася працівниця Музею медуз, що на столичному Хрещатику. На її думку (ба навіть глибоке переконання), вимоги ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» не стосуються їхнього закладу, бо він - приватний.
Однак названі будівельні норми не обмежують свою дію лише державними об'єктами. У них ідеться про будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт і технічне переоснащення житлових будинків та громадських будівель і споруд. Без уточнення їх форми власності та підпорядкування.
Це важливо знати також тому, що працівники закладів, які не виконують вимоги інклюзивності, часто кивають на держструктури. Мовляв, подивіться, скільки у них порушень! Однак це - грубі маніпуляції, оскільки кожна з цих структур несе відповідальність лише за свої дії. Те, що державний орган є недоступним для маломобільних людей, не звільняє приватні музеї чи школи від обов'язку забезпечити свою доступність.
Немає коментарів:
Дописати коментар