Їздити до суду за сотні кілометрів тепер не обов'язково

Вас викликають до суду за сотні кілометрів від рідної оселі, а Ви мама малолітньої дитини? Чи маєте інвалідність? Чи є спеціалістом або експертом, який не може на довго відлучатися з робочого місця? Або відбуваєте покарання у вигляді позбавлення волі?

Тепер процесуальне законодавство передбачає право участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли суд визнає явку учасника процесу обов’язковою. Поки що це право можна реалізувати лише в приміщенні найближчого до Вас суду, тому проблему доступності будівель судів для маломобільних груп населення це наразі не вирішить.

Однак норми:

- ч.3 ст.212 ЦПК України;

- ч.3 ст.197 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України);

- ч.3 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), —

передбачають участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Коли таке Положення буде затверджено, люди, яким важко з’явитися до суду, зможуть бути «присутніми» в засіданні з дому або з робочого місця.

Цікаво, що Кримінальний процесуальний кодекс України використання власних технічних засобів для проведення відеоконференції не передбачає.

Цивільний позов подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача

Часто українці, зареєстровані в одному населеному пункті, проживають фактично в іншому. Причому друге місце проживання розташовано на чималій відстані від першого. До якого ж суду подавати позов, якщо відповідач має саме такі місця проживання? Адже законом не лише не заборонено, а навіть передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання (ч.6 ст.29 ЦК України).

За загальним правилом ч.1 ст.27 ЦПК України цивільна справа за позовом до фізичної особи розглядається судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Тобто, якщо відповідач проживає в Києві, а зареєстрований у Закарпатській області, то позов треба подавати до суду в Закарпатській області. Але, якщо відповідач є студентом із Харкова, а зареєстрований у гуртожитку вузу у Львові, то позов подається до відповідного суду у Львові.

Хто такі присяжні в цивільному процесі?

В українському цивільному процесі є такі цікаві постаті, як присяжні. Їх у провадженні двоє, і з’являються вони у справах про:

- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

-  усиновлення;

- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

- примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу (ст.293 ЦПК України).

Згідно із ст.34 ЦПК України при здійсненні правосуддя присяжні користуються правами судді. А нормою ч.2 ст.63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі — Закон про судоустрій) на них покладено такі обов’язки:

- справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

- дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

- виявляти повагу до учасників процесу;

- не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

- виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється діяльність відповідного суду. Не включаються до списків громадяни:

- визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

- які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

- які мають незняту чи непогашену судимість;

- народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

- особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

- громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

- особи, які не володіють державною мовою (ст.65 Закону про судоустрій).

Положенням ч.1 ст.68 Закону про судоустрій передбачено виплату присяжним винагороди, розрахованої виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу.