Яку інформацію влада може приховувати, а яку - ні?

Кожен з нас чув такі слова, як «державна таємниця», «для службового користування», «конфіденційна інформація». Вони означають, що не всіляка інформація про діяльність органів влади та їхніх посадових осіб може бути наданою на запит.

«А! Ну, то чиновники можуть будь-яку інформацію закрити, сказати, що вона є таємною! І як можна скористатися правом на інформацію про їхню роботу?», — розчаровано скажете Ви. А от і ні! Нормами ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформацію» визначено:

- інформацію, доступ до якої категорично не може бути обмежено. До неї належать дані про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним або комунальним майном, включаючи прізвища імена та по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Тобто Ви можете дізнатися, які виплати з бюджету та в яких сумах отримав той чи інший чиновник або кому було продано будівлю комунального садочка. Більш того, Ви можете отримати копії документів про ці виплати або договір купівлі-продажу;

- умови, за наявності сукупності (і лише сукупності) яких доступ до інформації може бути обмежено. Їх три:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Наприклад, не розголошується кількість одиниць військової техніки, що зберігається на конкретному складі, і яка саме техніка там є, аби на неї не посягнули шпигуни та диверсанти.

Або місце утримання серійного вбивці дітей, час і маршрут його перевезення чи персональний склад його варти краще не оприлюднювати, аби уникнути самосуду з боку розгніваних людей.

Так само адреса складу зберігання вакцини від важкого захворювання під час епідемії може не розголошуватися, аби не допустити його погромів чи розкрадань противниками щеплень.

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Так, у наведених випадках шкода від знищення військової техніки та захоплення військової частини більша за користь від володіння суспільством інформацією про конкретне озброєння армії.

Якщо держава допустить самосуд над серійним убивцею один раз, люди будуть думати про застосування його і в майбутньому, і поширення цього суспільного явища матиме більші наслідки, аніж користь від знання місця перебування злочинця.

Знищення складу з вакциною є більш імовірним і страшнішим наслідком, аніж користь від знання про місцевість, де знаходиться склад, і щодо його охорони.

Між іншим, за наявності цих трьох умов доступ до інформації про бюджетні кошти та державне або комунальне майно також може бути обмежено.