Мешканці українських
багатоповерхівок свято вірять у два міфи, пов’язаних із встановленням пандусів
на вході в їхній будинок.
Перший з них розповідає, що пандус
треба встановлювати лише в тих будинках чи під’їздах (парадних), де живуть люди
з інвалідністю.
Згідно з другим — для встановлення
пандусу необхідний дозвіл мешканців будинку. І, якщо бодай хтось із них проти
цього, то встановлювати пандус не можна.
Необхідно знати, що обидва ці твердження
є абсолютною неправдою, яка вперто поширюється працівникам ЖЕКів та інших структур,
що володіють житловим фондом та/чи утримують його, з метою позбутися зайвої
роботи.
Так, встановлення пандусу
передбачено п.6.2 розділу 6 ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність
будинків і споруд для маломобільних груп населення», чинних з 1 травня 2007
року (надалі — ДБН з доступності). Згідно з розділом 3 цих ДБН маломобільні
групи населення (МГН) — люди, що відчувають труднощі при самостійному
пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До них
віднесені не лише особи з інвалідністю, а й люди з тимчасовим порушенням здоров’я,
вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо.
Тобто пандус може стати в пригоді як
бабусі з паличкою, якій важко здолати навіть одну сходинку, так і молодому
чоловікові з поламаною ногою. Як вагітній жінці, якій на 8-му місяці вагітності
важко підніматися і спускатися сходами, так і татові немовлят-двійнят, який виводить
їх на прогулянку в подвійному візочку.
«Ну, тато — чоловік! Має бути
сильним і піднімати візок з немовлятами на раз-два! Йому має бути соромно
просити пандус!», — скажете Ви. Але, по-перше, тато може мати інвалідність або
бути худорлявим і невисоким на зріст, через що відчувати труднощі.
По-друге, піднімати візок, до того
ж, подвійний не зовсім безпечно. А ДБН з доступності визначає доступними для МГН
такі будинки і споруди, у яких реалізований комплекс архітектурно-планувальних,
інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних і організаційних заходів, що
відповідають нормативним вимогам щодо забезпечення доступності і безпеки МГН.
З цього випливає, що пандус повинен
бути встановлений незалежно від того, чи здатний представник МГН здолати сходи
самостійно чи ні. До того ж, ДБН є нормативним актом, затвердженим Наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
України від 2
листопада 2006 року №362, а тому підлягає обов’язковому виконанню на всій
території України. Відмова у встановленні пандусу через відсутність дозволу мешканців
будинку, як і ненадання ними такого дозволу суперечить ДБН з доступності та порушує
право маломобільного населення на свободу пересування.
Саме знання про ці норми дозволить Вам
змусити відповідні структури обладнати багатоповерхівку таким необхідним
елементом доступності, як пандус, навіть якщо в ній немає мешканців з
інвалідністю.
Немає коментарів:
Дописати коментар